Непрощені помилки шлейфом тягнуться за нами. Така “прикраса” забирає сили та псує життя. Позбутися і почуття провини та зняти з плечей тяжкий тягар допоможуть поради фахівців.
Як пробачити себе за помилки? Щоб пробачити себе за помилки, потрібно прийняти цей факт, розібратися, чому ви так вчинили, попросити вибачення, спокутувати провину, бути вдячним за урок і пробачити себе без звинувачень.
Прийміть факт помилки
Процес прощення важливо почати з визнання того, що ви зробили. Прийміть факт помилки. Скажіть собі: “Так, я помилився. З тієї простої причини, що я людина”. Так ви полегшите свою долю і водночас визнаєте відповідальність за дії та наслідки.
Дозвольте собі помилятися. Те, що вже сталося, неможливо змінити. Тому не варто знову і знову прокручувати ситуацію, нагнітати почуття провини і займатися самобичуванням. Так ви тільки заганяєте себе в депресивний розлад, непродуктивно витрачаєте душевні сили. Важливе ставлення до ситуації, що склалася, і те, що ви робитимете далі.
Коли розум у минулому, тіло відчуває провину, ностальгію і жаль, пише доктор медицини, письменник, лектор Річард Мосс у книзі “Щастя присутності. Як жити усвідомлено”. Наша опора, суть життя – поточний момент. Важливо його прийняти.
Розберіться, чому так вчинили
Прийнявши факт помилки, необхідно зрозуміти, що стало причиною тих дій. У ваших планах вочевидь не було пункту заподіяти іншим біль або доставити неприємність. Очевидно, в той момент ви були впевнені, що чините правильно.
Погляньте на проблему з позиції того часу, оцініть свої погляди тоді, згадайте емоції і ту потребу, яку хотіли задовольнити, наскільки це було для вас важливо.
Це не спосіб виправдати себе. Це можливість уникнути непродуктивного зависання в почутті провини і регулювати його, підкреслює магістр наук, фахівець із психосоціальної реабілітації Кендра Черрі. Розібравши свої дії по деталях, ви зможете зібрати нову модель стосунків для втілення своїх бажань, у яких ніхто не постраждає.
Попросіть вибачення
Якщо людина почувається винною і кається в тому, що зробила, це важливо донести до тих, хто постраждав від її дій. Прощення від інших – важливий етап прощення себе.
Поясніть, що ви розумієте, якої шкоди завдали і шкодуєте про це. Неправильно говорити: “Мені шкода, що так сталося”. Це звучить, ніби ви мало до цього причетні. Або: “Шкодую, що тобі боляче”, ніби вашої провини в цьому немає. Вибачаючись, використовуйте я-висловлювання, демонструючи розуміння всієї міри своєї відповідальності за те, що сталося, і в чому саме ви винні: “Я шкодую про свій вчинок”.
Щире вибачення принесе значне полегшення, пояснює доктор філософії Елізабет Скотт. Якщо не вибачитеся, це призведе до гніву, обурення і ворожості у стосунках. Проблема залишиться невирішеною, і це з’їдатиме зсередини.
Спокутуйте свою провину
Спокута провини, “виплата репарацій” необхідні не тільки постраждалим як відшкодування шкоди, а насамперед винному, інакше почуття провини лежатиме на душі важким каменем, підриваючи психічне здоров’я.
Вибачаючись, запитайте, як виправити ситуацію, що потрібно для цього зробити або чим можете бути корисні. Якщо спокута неможлива з різних причин, допоможіть комусь іншому, хто цього потребує, радить доктор філософії, сімейний терапевт Андреа Брандт.
Це не самопокарання, яке нікому не принесе користі. Спокута відновить добре ім’я, самооцінку та гідність. Від того, що тоді вчинили неправильно, ви не стали поганою людиною. Але якщо не загладити свою провину, саме так про вас і подумають. Усвідомлення цього стане тягарем, і тривожні думки не даватимуть спокою.
Будьте вдячні за урок
Ставтеся до помилок як до незмінної складової повноцінного життя. Пам’ятайте горезвісне “Не помиляється той, хто нічого не робить”.
Якщо ми хочемо життя, сповнене глибокого сенсу, справжньої любові та емоційної сили, то це буде пов’язано з ризиком дискомфорту, конфліктів і втрат, пише автор відомого американського журналу The Atlantic Артур Брукс. Якщо ми усунемо негативні емоції та переживання з нашого життя, ми станемо біднішими та слабшими через це.
Артур Брукс згадує гуру фітнесу Джека Лаллана, який помер у 96 років і тренувався до кінця. “Я ненавиджу вправи”, – говорив Джек Лаллан. Істина в тому, що виконання вправ приносить користь тільки тоді, коли вам боляче і складно.
Завдяки негативним почуттям – страху, болю, гніву – ми виживаємо. Помилки – це уроки, що сприяють подальшому виживанню, вони роблять людину сильнішою і кращою. Якщо розумієте, у чому помилка, то це означає, що ви вже виросли над цією проблемою і більше не допустите такого промаху. Будьте вдячні за урок.
Вибачте себе без звинувачень
Якщо зробили все, що могли, з чистою совістю вибачте себе. Не продовжуйте звинувачувати, а поставтеся до себе з розумінням і співчуттям як добра турботлива мати, а не сварлива мачуха. Дослідники самоспівчуття зазначають, що що з більшим співчуттям людина ставиться до себе, приймає свої промахи й недоліки, то вона більш співчутлива щодо інших і лояльно ставиться до їхніх недоліків.
Самобичування, культивування почуття провини заважатиме проводити роботу над помилками і прощати себе за них. Хронічна вина негативно позначається на якості життя, самопочутті, самооцінці.
Коли несете в собі почуття провини і сорому, неможливо почуватися добре, пише Андреа Брандт. Жодної користі не буде, якщо застрягнете в безсилій моделі самопокарання.
Як позбутися почуття провини? Зняти важкий тягар цих емоцій, підвищити почуття власної гідності допоможе прощення себе, впевнена Андреа Брандт. Скажіть собі: “Я прощаю себе за помилки, яких я припустився(лась), і дозволяю собі рухатися вперед, живучи якомога краще”.
Вибачивши свої помилки і зробивши все можливе, щоб їх виправити, ви тим самим вичерпаєте ситуацію і позбудетеся нав’язливого почуття провини. Поради фахівців допоможуть пройти етапи прощення.
InfoSvit