Сучасне суспільство диктує свої правила життя. Як почувається в ньому меркантильна людина? Бути меркантильним – це добре чи погано і чи варто зв’язуватися з такою людиною, пояснили коучі.
КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ
- Меркантильність: добре чи погано? Це прагнення отримати вигоду з кожного вчинку. Для декого – інвестиція, для інших – розважливість.
- Вона поширена, але важливе дозування. Меркантильні стосунки можуть призвести до самотності.
- Суспільство цінує матеріальний успіх, що формує меркантильність. Люди шукають щастя в багатстві, не приділяючи уваги внутрішнім якостям і почуттям оточуючих.
- Меркантильну людину характеризують як розважливу, корисливу, дріб’язкову, беземоційну. Чи така погана меркантильність?
Суть меркантильності
Що таке меркантильність? Це риса людини, яка з усього хоче отримати вигоду для себе. Вона не стане щось робити, якщо не матиме матеріальної користі. Слово “меркантильність” у перекладі з латинської “mercans” – “торговець”, італійської “mercantile” – “торговий”.
Будь-який вчинок для меркантильної людини – це інвестиція. Для неї дія без прибутку втрачає сенс. Наприклад, вона легко наважиться на шлюб за розрахунком, товаришує з тими людьми, які можуть бути їй корисними в матеріальному плані.
Меркантильність – це добре чи погано? Хоча опис меркантильності досить неприємний, вона притаманна всім людям. Питання в дозуванні. Патологічна меркантильність – погано, здоровий прагматизм – добре.
Більшість людей дбають про свій добробут, і це норма життя. Матеріальне благополуччя розширює наші можливості. З іншого боку, зосередження тільки на прибутку, вигоді має негативний результат і в сфері виробництва, і в спорті, і в політиці. Людина забуває про інші речі, коли гроші – це єдине, що має значення, зазначає професорка управління персоналом Університету Рутгерса Ребекка Грінбаум. Найуспішніші власники бізнесу – не ті, хто ставить прибуток на перше місце, а ті, хто насамперед цінує своїх співробітників, пише підприємець і автор Роберт Рой Брітт.
Як і інстинкт самозбереження, у людині має бути здорова меркантильність. Однак треба бути обережним і не перегинати палицю, щоб бажання вигоди не перетворилося на головну життєву мету.
Як проявляється меркантильність у чоловіках і жінках
Чоловіки часто звинувачують жінок у меркантильності. На те є кілька причин, зокрема еволюційна та історична. Жінка як слабша стать від початку мала менші можливості та залежала від чоловіка. Її меркантильністю керував інстинкт самозбереження і продовження роду. Жіночу меркантильність зрощувало її безправне становище в суспільстві.
Досі відзначається жіноча дискримінація в зарплаті, хоча, беручи до уваги базові потреби, бути жінкою в наш час обходиться дорожче, ніж бути чоловіком. Дослідження гендерного ціноутворення в Нью-Йорку показало, що товари для жінок коштують на 7% дорожче, ніж аналогічні товари для чоловіків.
Жінка прагне забезпечити собі та майбутнім дітям гідне життя, тому обирає матеріально благополучного чоловіка. Вона має на це право, і навряд чи її можна засуджувати. Але якщо це її головний критерій відбору і єдиний, при цьому вона приховує його від обранця, такі стосунки приречені. Надалі заможний чоловік буде більш обачним при виборі партнерки.
Як чоловіки перевіряють жінок на меркантильність? У них є різні способи перевірки:
- прикинеться звичайним чоловіком із пересічною зарплатою і подивиться на реакцію жінки;
- оплачуватиме рахунки в ресторанах і готелях, а потім на одній із зустрічей скаже, що в нього виникли фінансові труднощі і наразі в нього немає грошей;
- приїде за нею на машині не бізнес-класу, запросить у ресторан швидкого харчування;
- робитиме недорогі подарунки, наприклад, піднесе каблучку з фіанітами, а не з діамантами.
Усі ці хитрощі підкажуть чоловікові, наскільки жінці важливі його гроші та статусність і яке місце він посідає в її серці.
Меркантильні чоловіки теж не рідкість. Жінка для них – вигідне вкладення. Вони готові купувати їй дорогий одяг, робити операції з поліпшення зовнішності, щоб мати змогу похизуватися своєю пані перед партнерами і друзями як цінною річчю. Меркантильний чоловік ніколи не буде щедрим просто так. Рано чи пізно він вимагатиме плату за своє вкладення.
Якщо вам не підходять такі стосунки, не пов’язуйте свою долю з меркантильними людьми в надії, що вони зміняться. Це навряд чи станеться, і ви будете розчаровані.
Причини меркантильності
Сучасне суспільство споживачів підносить матеріальні цінності, які дають свободу, силу й ототожнюються зі щастям. У результаті все більше людей не вважають меркантильність пороком. Вони хочуть носити дорогий брендовий одяг, отримувати коштовні подарунки, одразу мати високооплачувану посаду, вдало вийти заміж/одружитись (партнер має мати відповідний добробут).
Меркантильні люди оцінюють інших не за внутрішніми якостями та інтелектом, а за товщиною гаманця. Це перше, що їх цікавить в оточуючих. Самі вони часто скаржаться на брак грошей, їхні мрії та бажання пов’язані зі значними матеріальними витратами. Розраховувати на їхнє благородство, альтруїзм, безоплатну допомогу не доводиться.
Крім суспільства, меркантильних людей створює виховання. Якщо батьки з дитинства прищеплюють дитині любов тільки до матеріальних благ, вона такою і виросте. Якщо дівчинці навіюють, що вона має вийти заміж за заможну людину, це може стати її життєвим кредо, а почуття будуть другорядними і малозначущими.
Відбиток може накласти бідність сім’ї. Меркантильними часто виростають недолюблені діти навіть у заможних батьків. Мати й батько не проводять з ними час, а відкуповуються подарунками. Такі стосунки діти переносять у доросле життя, адже любити по-справжньому їх не навчили.
Меркантильні особистості не відчувають до людей особливих почуттів. Вони використовують оточуючих. Але, незважаючи на наявність матеріальних благ, незадоволені життям. Їхніми діями керує не внутрішня мотивація, яка змушує робити щось, бо це подобається і дає відчуття повноцінного щастя, пояснює магістр наук і фахівець із психосоціальної реабілітації Кендра Черрі. Вони ведені зовнішньою мотивацією – бажанням отримати винагороду.
Меркантильні люди – породження виховання і суспільства. Вони стурбовані матеріальним благополуччям, і це затьмарює інші цінності.
У рамках сучасності меркантильна людина не така вже й погана. Вона чудово засвоїла урок досягнення цілей у світі споживачів. Але якщо речі стають ціннішими за почуття, меркантильність набуває негативного забарвлення.