Масштабний звіт міжнародної групи дослідників підбив підсумок 30 років глобальної боротьби з хворобами і смертю. Хоча загалом спостерігається повільний і важкий прогрес, пандемія COVID-19 піднесла цивілізації гіркий урок.
“Глобальний тягар хвороб” (ГББ) – це найповніше дослідження захворюваності та смертності у світовому масштабі. Проєкт, у якому беруть участь сотні вчених і наукових організацій з десятків країн, очолює Інститут з вимірювання показників здоров’я та оцінки стану здоров’я Університету штату Вашингтон. Нещодавно в журналі Lancet було опубліковано свіже дослідження, що охоплює період з 1990 по 2021 рік.
Науковці розглянули очікувану тривалість життя та 288 причин смерті у 204 країнах і територіях. Для аналізу використовували дані переписів населення, актів цивільного стану, статистику медичних установ і низку інших джерел. Щоб привести різнорідні відомості до спільного знаменника, застосовувалася хитромудра математика – навіть вельми стислий опис методики дослідження займає 754 сторінки.
Коронний удар
У середньому по світу очікувана тривалість життя за 1990-2019 роки збільшилася на 7,8 року. Але тут вибухнула пандемія, тож приріст за 1990-2021 роки виявився дещо нижчим – 6,2 року. У підсумку середньосвітова очікувана тривалість життя досягла 71,7 року. Для порівняння: у 1950-му вона становила лише 49 років.
Топ-10 основних причин смерті 2019 року мав доволі звичний вигляд. У порядку убування це були ішемічна хвороба серця, інсульт, хронічна обструктивна хвороба легень, інфекції нижніх дихальних шляхів, неонатальні порушення (тобто будь-які причини, які призводять до смерті в перший місяць життя), хвороба Альцгеймера та інші деменції, рак легень, діабет, хронічні хвороби нирок та, нарешті, діарея (зазвичай пов’язана з кишковими інфекціями). Майже таким самим перелік був і 1990 року. Однак тут у рейтинг увірвався COVID-19. У 2021 році нова хвороба вийшла на друге місце після ішемії, відтіснивши інсульт на третю позицію.
Лідери зростання
Крім глобальної статистики, дослідники опублікували й регіональну. Учені розбили світ на сім макрорегіонів:
- країни з високими доходами – Західна Європа, США, Канада, Австралія та інші;
- Центральна Європа, Східна Європа і Центральна Азія;
- Південна Азія;
- Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія;
- Латинська Америка і Карибський басейн;
- Північна Африка і Близький Схід;
- Тропічна Африка.
У кожному із семи макрорегіонів очікувана тривалість життя в 1990-2021 роках зросла, навіть незважаючи на пандемію. Найбільший приріст показала Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія – 8,3 року. На другому місці Південна Азія – 7,8 року. Частково це, безперечно, ефект низької бази: бідні країни нарешті стали справлятися з проблемами, з якими давно впоралися багаті. Свою роль зіграла і здатність протистояти пандемії. Так, Китай став однією з дуже небагатьох країн, де очікувана тривалість життя навіть у 2019-2021 роки зростала, а не падала. Утім, тут можна задуматися і про якість китайської статистики.
Географія смерті
Не секрет, що для деяких країн серйозною проблемою залишаються хвороби, які в інших регіонах виглядають екзотикою. Сильну географічну прив’язку мають інфекції нижніх дихальних шляхів, кишкові інфекції, малярія, СНІД, туберкульоз, кір, неонатальні порушення тощо. Частково це пов’язано з кліматом: тих же малярійних комарів в Африці набагато більше, ніж у Європі. Але головна причина – стан охорони здоров’я.
І йдеться не тільки про медицину, а й про елементарну санітарію. У 2017 році лише 3,4 млрд осіб (45% тодішнього населення) мали в домогосподарстві туалет, підключений до каналізації або іншої системи виведення відходів. Решта задовольнялися скромнішими зручностями, а 673 млн осіб (близько 9% населення) і зовсім відправляли природні потреби на відкритому повітрі. Додавши до цього теплий клімат і погане водопостачання, отримаємо ідеальні умови для поширення кишкових інфекцій.
Ситуація поступово покращується: ще 2000 року на відкритому повітрі випорожнювався 21% населення. На карті залишається все менше країн з відверто поганою санітарією. Туди й стягуються “антисанітарні” захворювання. У 1990 році 44 з 288 досліджених причин смерті були прив’язані до регіонів, де проживало менше 50% світового населення. На 2021 рік у ці регіони було витіснено вже 53 причини смерті.
Контури майбутнього
Інфекційні хвороби повільно, але неухильно здають свої позиції. Показово, що вже 2019 року з топ-10 основних причин смерті зник туберкульоз, який 1990-го посідав сьоме місце. А 2021 року рейтинг покинула і діарея, відтіснена на 14-те місце. У міру зростання тривалості життя на перший план виходять вікові захворювання, впоратися з якими набагато важче. Так, хвороба Альцгеймера перемістилася з дев’ятого місця 1990-го на шосте 2019 року. Це не дивно: все більше людей доживає до старості, а ефективних засобів від деменції, як і раніше, немає. Можна очікувати, що в найближче десятиліття ця причина смерті переміститься щонайменше в топ-5.
Якщо, звісно, нові вірусні пандемії не перевернуть усі очікування. За оцінками експертів, у популяціях тварин циркулюють сотні тисяч потенційно небезпечних для людини вірусів. Як показав досвід минулої пандемії, населення явно недооцінює важливість санітарних заходів і вакцинації. Водночас антивірусних ліків широкого спектра дії не існує, і про масштабні інвестиції в їхню розробку теж не повідомляють.