На відчуття віку впливають різні чинники. Наприклад, одне з останніх досліджень показало, що молодих людей почуватися старшими змушував щоденний стрес. При цьому ставлення до біологічних змін і настання періоду старості пов’язане з рівнем загального благополуччя людини та тривалістю її життя.
Науковці з Берлінського університету імені Гумбольдта (Німеччина), Стенфордського університету (США), Люксембурзького університету (Люксембург) і Німецького інституту економічних досліджень (Німеччина) досліджували, як змінюється уявлення про час початку старості в людей різних вікових груп і поколінь. Згідно з результатами дослідження, пізніші покоління вважають, що старість настає пізніше, а з віком люди схильні “відкладати” початок цього періоду. Відповідну наукову статтю опублікувала American Psychological Association.
Автори роботи провели опитування, в якому брали участь 14 056 осіб із Німеччини, які народилися з 1911 по 1974 рік. Протягом 25 років, починаючи з 1996 року, їх запитували, людей якого віку вони могли б назвати старими. Кожен респондент відповідав на це запитання від одного до восьми разів. У період, коли вчені збирали дані, учасникам дослідження було від 40 до 100 років.
Ті, хто народився 1931 року, у 65 років говорили, що старість настає у 74 роки. Однак люди 1944 року народження, коли їм виповнилося 65 років, вважали кордоном старості вже 75 років. Не було можливості поставити запитання учасникам 1911 року народження, коли їм було 65 років, але дослідники з опорою на складену модель припускають, що такі люди назвали б віком настання старості 71 рік.
Незважаючи на різні відповіді людей, які народилися раніше і пізніше 1935 року, сприйняття тих, хто народився в 1936-1951 роки і 1952-1974 роки, практично не відрізнялося. При цьому, стаючи старшими, респонденти переглядали свою думку про вік, коли починається старість. Чим пізніше народилися учасники дослідження, тим сильніше вони “відсували” настання цього періоду.
Автори статті припускають, що загальне збільшення віку, який люди вважають початком старості, може бути пов’язане з підвищенням очікуваної тривалості життя або більш пізнім настанням пенсійного віку. Бажання “відтермінувати” старість, на їхню думку, пояснюється страхом старіння, що пов’язаний із поширеними побоюваннями про зниження якості життя з віком. Крім того, людям властиво вважати старими тих, хто на скількись років старший за них самих: через це власний вік сприймається “недостатнім” для настання старості.
Учені зазначили, що жінки порівняно з чоловіками вважали, що старість настає пізніше. Самотні люди та володарі слабкого здоров’я називали кордоном старіння менший вік, ніж інші групи. Однак ці фактори, як і рівень освіти та сприйняття власного віку, не пояснювали отримані висновки повністю.
Надалі дослідники планують вивчити, чи збережеться тенденція “відкладати” старість у досліджених групах людей. Крім того, вони збираються розглянути різні соціальні групи в інших (зокрема незахідних) державах. Таке дослідження дасть змогу зрозуміти, як сприйняття старіння і старості залежить від країни і культури.