Міжнародна команда дослідників склала перший у світі рейтинг кіберзлочинності. Першу і другу сходинки в ньому посіли росія та Україна.
Кіберзлочинність – значною мірою невидиме явище. Хакери приховують географічне положення, забезпечують собі анонімність за допомогою підроблених акаунтів і технічних засобів захисту. Через це контролювати злочини у сфері використання комп’ютерних технологій особливо важко.
Щоб визначити, які країни становлять найбільшу небезпеку для світового співтовариства з погляду загрози кіберзлочинності, група дослідників з Університету Нового Південного Вельсу (Австралія), Оксфордського університету (Велика Британія), Університету Монаша (Австралія) та Інституту політичних досліджень (Франція) провела дослідження за участю провідних фахівців із розвідки та розслідувань кіберзлочинів. На основі онлайн-опитування 92 експертів із різних країн учені сформували перший Всесвітній індекс кіберзлочинності. Результати їхньої роботи опублікував журнал PLOS One.
Під час опитування експертам пропонували назвати країни, які, за їхнім досвідом, тією чи іншою мірою становлять загрозу для кібербезпеки інших держав. Потім респонденти за 10-бальною шкалою оцінювали рівень впливу, професіоналізм і технічні навички кіберзлочинців із перерахованих країн.
Згідно з інформацією експертів, найвищу загрозу з точки зору кіберзлочинності для світу становить росія. На другому місці Україна, замикає трійку Китай. На четвертій і п’ятій позиціях США і Нігерія.
Вивчаючи боротьбу з кіберзлочинністю в різних країнах, дослідники розглядали такі типи злочинів (розташовані в порядку від найбільш технічно складних до найбільш простих):
- Пов’язані з технічними продуктами або послугами. Наприклад, створення шкідливих програм, отримання доступу до скомпрометованих систем, виробництво інструментів для таких злочинів.
- Атаки та здирництво: DoS-атака, розробка програм-вимагачів.
- Крадіжка даних, зокрема персональних. Наприклад, злом, фішинг, компрометування облікового запису, крадіжка інформації про кредитну картку.
- Різні види шахрайства: з передоплатою, з онлайн-аукціонами, злом ділової електронної пошти.
- Переведення в готівку або відмивання грошей: шахрайство з кредитними картками, створення незаконних платформ віртуальної валюти.
Дослідження показало, що країни, в яких розвинена як кіберзлочинність, так і боротьба з нею, спеціалізуються на окремих видах злочинів. Наприклад, росія та Україна – високотехнічні центри, в той час як у Нігерії працюють з менш складними загрозами кібербезпеки.
Автори наукової роботи надалі планують визначити, чи пов’язані з кіберзлочинністю характеристики жителів у конкретній країні. Наприклад, рівень освіти, доступність інтернету, ВВП або поширеність корупції. Науковці зазначили, що кіберзлочинність, як і інші види злочинності, не глобальна і мінлива, а пов’язана з контекстом.