Лідери 27 країн ЄС стикаються зі зростаючим тиском щодо активізації зусиль із захисту неба України від російських авіаударів після того, як президент Зеленський на вихідних розкритикував “слабку політичну волю” західних союзників.
Виступаючи перед зустріччю лідерів у Брюсселі в середу ввечері, канцлер Німеччини Олаф Шольц і тимчасовий прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте закликали до термінових кроків з надання Києву систем протиповітряної оборони, необхідних йому для захисту від шквалу ракет, запущених з росії.
Обидва лідери запропонували країнам блоку уважно переглянути свої запаси і розглянути можливість надання Києву власних систем протиповітряної оборони.
“Зважаючи на всі ці жахливі атаки, які здійснюються з повітря, ви бачите, що необхідно щось робити”, – пояснив Шольц.
“Кожен повинен подивитися на свої запаси, щоб зрозуміти, чи можна відмовитися від інших систем ППО, зокрема, від “Патріотів”, оскільки вони зараз так необхідні в цій конкретній ситуації”, – додала канцлер Німеччини.
Рютте сказав, що лідери повинні розглянути можливість досягнення “максимального больового порогу” вичерпання власних запасів шляхом пожертвування Україні, перш ніж “бігти в інші частини світу” за сучасними протиракетними системами.
У проекті висновків саміту, лідери підкреслюють “необхідність терміново надати Україні засоби протиповітряної оборони, а також прискорити та інтенсифікувати надання всієї необхідної військової допомоги”.
Це сталося після того, як на вихідних Зеленський розкритикував західних союзників за відмову надати Україні “максимальний захист” від російських ракетних авіаударів, використовуючи власні літаки для прямого перехоплення ракет, як це було зроблено в небі над Ізраїлем.
Франція, Великобританія і США прийшли на допомогу Ізраїлю в суботу, коли в рамках першої в історії прямої атаки Тегерана на країну, що не є членом НАТО, було запущено близько 185 безпілотників і 150 балістичних і крилатих ракет.
Звертаючись до лідерів ЄС в режимі відеоконференції в середу ввечері, Україна заявила лідерам: “Тут, в Україні, в нашій частині Європи, ми, на жаль, не маємо такого рівня оборони, який ми всі бачили на Близькому Сході кілька днів тому”.
“Наше українське небо і небо наших сусідів заслуговує на однакову безпеку”.
Відповідаючи на запитання Euronews, як він відреагував на звинувачення Зеленського у подвійних стандартах, Рютте сказав “Давайте не будемо намагатися змішувати (Україну з) Ізраїлем. Україні потрібна вся протиповітряна оборона і вся артилерія, яку ми можемо для них отримати – я повністю розумію, що сказав Зеленський, але я не збираюся це коментувати – я хочу знайти практичні рішення, які він зможе реалізувати”.
А ось прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас провела зв’язок між обома конфліктами. “Успіх Ізраїлю в перехопленні атаки Ірану показує силу співпраці та допомоги партнерів. Це також має нагадати нам про необхідність допомогти Україні”, – написала вона в соціальних мережах.
Незважаючи на підтримку цього кроку всіма трьома балтійськими країнами, НАТО неодноразово відхиляло прохання Києва про створення безпольотної зони над частинами України через побоювання бути втягнутим у прямий конфлікт з Росією, ядерною державою.
Члени Альянсу надали Києву сучасні системи протиракетної оборони – в тому числі радари, технології управління і перехоплювачі – здатні запобігти російським ударам, але вони були швидко вичерпані російським натиском. У суботу Німеччина оголосила, що передасть Україні ще одну систему протиповітряної оборони Patriot.
Тримати Україну в центрі уваги
Заклики пролунали напередодні саміту, покликаного зосередитися на економіці та конкурентоспроможності ЄС, але який, ймовірно, буде затьмарений кризою, що охопила Близький Схід.
“Я стурбований тим, що ми втрачаємо фокус на Україні”, – заявив президент Литви Гітанас Науседа напередодні зустрічі, розкритикувавши блок за повільну реалізацію обіцяних поставок зброї до Києва.
“Ми повинні святкувати час доставки нашої зброї, а не час прийняття рішення”, – сказав він. “Тому що іноді розрив, часовий розрив між прийняттям рішення і його реалізацією займає кілька, а то й більше місяців”.
ЄС не зміг досягти своєї мети – надати Україні один мільйон боєприпасів протягом року, що спонукало Чеську Республіку виступити з власною ініціативою заповнити дефіцит боєприпасів в Україні, закупивши 800 000 снарядів – до якої кілька країн ЄС долучилися грошима.
Виступаючи разом зі своїми голландським і чеським колегами раніше в середу, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що “формат” боєприпасів під керівництвом Чехії може бути відтворений для систем протиповітряної оборони.
Під час дискусій у середу лідери також сподіваються надати додаткового імпульсу планам використання несподіваних доходів від російських активів, заморожених в ЄС, для допомоги в озброєнні і реконструкції України.
За матеріалами: http://euronews.com