Дослідники з Університету Британської Колумбії в Канаді, вивчаючи світові дані про авіаперельоти, змоделювали розподіл літаків у небі та порівняли це з даними про неконтрольовані входи в атмосферу ракетних блоків. Одним із факторів, що підвищує цей ризик, є масовий запуск супутників, зокрема таких, як Starlink від SpaceX, що в майбутньому можуть потрапити до нашого повітряного простору.
З кожним роком кількість супутників та ракет в орбіті збільшується, а з ними зростає й кількість літаків, що літають у небі, що підвищує ймовірність зіткнень. Попри те, що технології для відстеження космічного сміття вже існують, проблема все ще залишається актуальною.
“Регіони з високою щільністю, навколо великих аеропортів, мають шанс 0,8% на рік бути зачепленими неконтрольованим входом у атмосферу”, – зазначають дослідники в опублікованій статті.
Цей показник підвищується до 26% для більш великих, але все ще густонаселених повітряних просторів, таких як північний захід США, північна Європа або великі міста Азії-Тихоокеанського регіону.
За даними The Aerospace Corporation, ймовірність смертельної аварії літака через падіння об’єкта з космосу становила близько 1 на 100 000 у 2021 році. Важливо, що навіть найменший уламок ракети чи супутника, що горить, може призвести до катастрофи, оскільки пошкодження може спричинити, наприклад, удар по лобовому склу чи двигуну літака.
Зі зростанням ймовірності цього ризику з’являється ймовірність тимчасового закриття частин повітряного простору, що може призвести до заторів, затримок або скасування рейсів.
“Це ставить національні органи влади перед дилемою — закривати чи не закривати повітряний простір, з огляду на наслідки для безпеки і економіки”, — додають дослідники.
Прогнозування траєкторій неконтрольованих об’єктів часто є складним, тому великі ділянки повітряного простору доводиться закривати для запобігання нещасним випадкам. Це вже неодноразово траплялося, як, наприклад, із ракетним блоком Long March 5B у 2022 році.
Рішення існує: ті, хто запускає об’єкти на орбіту, можуть інвестувати в контрольоване повернення ракет. Хоча така технологія вже розроблена, менше ніж 35% запусків її використовують, покладаючи відповідальність за безпеку на авіаційну індустрію.
Попри зусилля, спрямовані на підвищення безпеки як у атмосфері Землі, так і за її межами, для цього потрібна підтримка з боку урядів та приватних компаній. Не повинно статися катастрофи, щоб змусити вжити необхідних заходів.
“Вже більше 2300 ракетних блоків перебувають на орбіті та зрештою повернуться в атмосферу неконтрольовано”, — наголошують дослідники. “Влада повітряного простору зіштовхнеться з цією проблемою ще багато десятиліть”.