Країни НАТО розглядали можливість розміщення військових у Гренландії у відповідь на загрози Дональда Трампа використати армію США для захоплення острова.
За матеріалами The Telegraph, Німеччина та інші європейські союзники провели неформальні консультації щодо того, які дії можуть вжити війська Альянсу, якщо президент США реалізує свої погрози. Обговорювалося навіть питання застосування статті 5 – принципу взаємного захисту НАТО – у разі можливого вторгнення США на територію держави-члена Альянсу.
Дональд Трамп, розпочавши другий термін у Білому домі, відкрито висловив наміри здійснити силове поглинання Гренландії, яка є автономною частиною Данії. Американський лідер наголосив, що відмова Копенгагена поступитися островом буде розцінена як “недружній акт”, особливо з урахуванням зростаючої присутності Росії та Китаю в Арктиці.
Участь Німеччини у закритих переговорах викликала критику з боку прихильників підтримки України. Канцлер Олаф Шольц, який не розглядає можливість виправляння військових до України, водночас допускає сценарій розміщення військ НАТО у Гренландії. Один із дипломатів НАТО заявив: “Берлін не хоче відправляти війська в Україну через “неоднозначність ситуації”, але розглядає можливість військової присутності в Гренландії. Це моральний компас без стрілки”.
Голова військового комітету ЄС, австрійський генерал Роберт Брігер, заявив, що розміщення військ під егідою Євросоюзу в Гренландії стало б “потужним сигналом”. Разом із тим, країни Європи мають різні погляди на те, як реагувати на заяви Трампа, не створюючи при цьому кризу у відносинах з Вашингтоном.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив з жорсткою критикою американського лідера, наголошуючи, що “кордони не можуть змінюватися силою”, і звернувся англійською “до всіх, кого це стосується”. Водночас прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала союзників не реагувати різко на заяви Трампа, щоб не загострювати ситуацію. Вона підтвердила, що Данія серйозно ставиться до питань безпеки в Арктиці та готова збільшити військову присутність у Гренландії, однак наголосила, що острів не продається.
Фредеріксен проводить зустрічі з європейськими лідерами, заручаючись підтримкою союзників по ЄС та НАТО. Вона вже відвідала Лондон для переговорів із британським прем’єром Кіром Стармером.
Данія оголосила про плани виділити 1,5 мільярда доларів на посилення оборони Гренландії, зокрема закупити два інспекційні кораблі, безпілотники та собачі патрулі. Також планується модернізація аеродрому для розміщення винищувачів F-35.
Франція та Німеччина відкрито підтримують ідею направлення європейських військ для підкріплення американського контингенту, який уже знаходиться на острові. Деякі лідери ЄС розглядають можливість жорсткішої відповіді на заяви Трампа.
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі союзники обговорювали можливість застосування статті 5 у разі американського вторгнення до Гренландії, проте цей варіант було швидко відкинуто, оскільки він вимагає одностайної підтримки всіх 32 членів Альянсу, включаючи США. Європейські союзники розглядають як більш прийнятний варіант застосування статті 4, що передбачає термінові консультації у разі загрози територіальній цілісності чи безпеці країни-члена НАТО.
Один із запропонованих підходів – використання військ НАТО для усунення прогалин у безпеці Арктики та врахування американських побоювань щодо цього регіону. Таяня льодів відкриває нові торговельні шляхи та полегшує доступ до рідкоземельних матеріалів, які намагаються контролювати Росія та Китай.
Трамп висловлює стурбованість ситуацією, оскільки на базі Пітуффік у північно-західній Гренландії розташовані ключові системи раннього попередження про ракетні запуски, а також супутниковий та космічний моніторинг.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагається заспокоїти ситуацію, запропонувавши збільшити військову присутність Альянсу в Арктиці. “Абсолютно зрозуміло, що Трамп має рацію щодо півночі – нам потрібно робити більше”, – заявив він цього тижня.